Чим мені запам’ятається червень

Цьогорічний червень почався з полуниці та черешень, а закінчився солодким ароматом півоній, акацій та жасмину. Одного червневого вечора після цілого дня в офісі мені пощастило пройтися алеєю повною квітучих дерев після дощу — і це один з найсолодших спогадів за місяць. Обожнюю цей запах мокрого асфальту, розпеченого за день на сонці, з солодкими квітковими нотками цвіту.

У червні також була відпустка, а також очікування подорожі і того, що твоя мрія от-от здійсниться. А це, доведено психологами, вже робить нас щасливішими і сприймається майже так само як відпустка. А ще мальовничі заходи сонця на вулиці на букву К., виглядування літаків, і вино, вино…

DSC04337DSC04386Untitled-1~ Враження місяця ~

Вкінці червня ми провели прекрасний тиждень на лігурійському узбережжі Італії. Ми жили у Ла-Спеції, а звідти відвідали усі п’ять міст Чінкве Терра. Оскільки це була наша перша літня відпустка за два роки, вражень назбиралося чимало, і усіма ними (і тонною фотографій) я б точно хотіла поділитися у окремому пості. Який буде, чесно!

А поки покажу два телефонні фото з останнього вечора у Ла-Спеції, який ми вирішили провести біля моря. Ми заскочили у перший-ліпший супермаркет, що трапився нам на шляху, купили прошутто, нарізаний пармезан та пиво, яке там смакувало так же чудово, як і італійське вино.

За розмовою ми не зчулися як сутінки опустилися на гори, а на воді, на якій легенько колихалися кораблики, почали виблискувати освітлювальні вогні. Дуже душевний вечір вийшов.

File_003 Processed with VSCO with a6 preset

~ Книга місяця ~  

“Щиголь” Донни Тарт

Десь майже рік ця позичена книженція лежала у мене на полиці, чекаючи поки я зберуся з духом за неї взятися. І дочекалася.

Читалася легко, досить швидко, і тримала мою цікавість впродовж усіх розділів. Гарно прописана. Найбільше зачепив початок — спогади Тео про матір, опис вибуху і те, що було відразу після нього. Не дуже сподобався головний герой і більшість його рішень. Зрештою, він на самому початку нас попередив, що винен сам у всіх своїх бідах. Але все одно, часом аж дратувало, що усі навколо були в курсі того, що відбувається, крім нього. Другорядні персонажі — Борис і Енді, краще аналізували події за нього, більше всього знали і помічали.

На Goodreads дала цьому роману 3 з 5 (=liked it), але книжка довго тримала і не швидко дала про себе забути.

DSC04376

~ Нове ~

Домашні квіти

Мені неймовірно пощастило майже рік сидіти в офісі поруч з Іванкою, яка знає кожну кімнатну рослинку, яка існує в світі. І це не перебільшення — я перевіряла. Завдяки їй наша кімнатка за рік озеленилася, а я почала розрізняти різні види рослин. Згодом я обзавелася кількома філодендронами, алоказіями і навіть вирощувала аденіуми з насіння. Правда, не дуже мені поки з ними усіма щастить — то забагато підливаю, то замало, а якісь не збризкую і заводиться павутинний кліщ… Тому декілька вазонків — мої постійні пацієнти (це ті, що вижили)), які я виходжую і рятую від загибелі. Ніколи не думала, що буду пробувати стати домашнім садівником, але ця справа затягує, кожну квіточку люблю все більше з кожним новим листочком і складаю список рослин, яких мені ще хочеться у себе мати :)

DSC05035

~ Натхнення ~

Підписка на англомовну розсилку від My Little Paris

Якщо ви ще не підписані на англомовну розсилку від My Little Paris (а ви — дівчина, яка любить Париж, має хороше почуття гумору і не знає французької), то ви просто мусите це зробити! Тому що це листи, які ви не будете пропускати, відзначати як спам, а зрештою від них відписуватися. Ви не тільки їх будете відкривати, але й читати. Я була дуже здивована, що так буває :)

24faf02ff37eccdd497d25718cffd2cb

А тепер — по порядку. Все розпочалося з француженки Fany Péchiodat, якій вісім років тому прийшла ідея надсилати своїм подружкам листи з її улюбленими місцями у Парижі, за якими вони до неї постійно зверталися. Подружки пересилали листи своїм подружкам і дуже скоро вони стали такі популярні, що до Фені у базу розсилки почали проситися зовсім незнайомі їй люди. І так через вісім років звичайний ньюзлеттер перетворився на маленьке підприємство з 150 працівниками, яке оцінюють в 42 мілліони доларів.

До цього року листи були виключно французькою, а з січня з’явилася англомовна версія для світової аудиторії (до речі, вони не дублюються, то ж якщо ви знаєте французьку — можете підписатися на неї також).

Дуже тішуся, що підписалася відразу ж, толком не знаючи на що, а згодом розгледіла, який же це скарб. Двічі на тиждень, редактори у формі порад “як для подруги”, надихають, розказують щось про французьку культуру, про місця, про одяг, про тренди, людей, намагаються знайти відповідь на запитання “яка ж вона, сучасна парижанка?” і все це приправлено корисними посиланнями, дотепним гумором та подано з елементами сучасної поп-культури. Ось, до прикладу, погляньте на поради, які прийшли у серпневому листі, як уповільнитися і почати вести #slowlife — The French Art of the August Slowdown.

~ Заняття місяця ~

Дуже стараюся якомога більше сезонних фруктів їсти цього літа і от у червні вперше скористалися подарованою фондюшницею. Їли полуниці в шоколаді.

Processed with VSCO with e3 preset

~ Час для себе ~

Такі ранки тепер трапляються раз на декілька місяців. Коли я нікуди не поспішаю, а довше ніжуся в ліжку, залипаючи в соцмережі з телефону, чи гортаю якесь несерйозне чтиво, неспішно посьорбуючи каву і ласуючи смачнющим маминим сирником замість сніданку. Тому вони для мене такі цінні та особливі.

DSC04379

~ Момент ~

Літо просто ідеальний час для всіляких романтичних вечірніх алко-моментів. Як от спонтанно зірватися і з центру потопати на оглядову площадку Високого Замку, прихопивши з собою пляшечку Ризького бальзаму з соком. Трохи декаданс, трохи банальність, і трохи авантюризм у стилі героїв Хемінгуєвих романів з їхньою жагою до нічних прогулянок. Дякую тобі, Н., за те, що розділяєш зі мною такі моменти.

DSC04317