La vie en rose

DSC00633

La vie en rose

Я набагато більше смакую подорожі вже після того, як вони відбулися. Моя пам’ять завбачливо відсіює всі непривабливі моменти, згладжує всі стреси перельотів, труднощі добирання до Airbnb квартир, години чекання і тимчасових незручностей, і залишає лише приємні теплі сплески спогадів про місця та відчуття, коли я почувалася абсолютно щасливою.

Париж не став винятком. Це місто я трохи перетримала у списку своїх мрій, тож готуючись до подорожі я просто повигрібала з усіх своїх численних цифрових закапелків – збережених інстаграмок, закладок в браузері, картинок в пінтересті – усі цікаві місця, внесла їх у Google Maps і з ним й поїхала. А також зі своїми уявленнями, які базувалися на чужих враженнях, фотографіях, відео та кіно.

DSC00960DSC00880

Думаючи, яка пора року підійде місту найбільше, ми обрали весну, кінець квітня, коли цвітуть дерева і місто оживає під прохолодними дощами. Шукаючи де зупинитися, орієнтувалися на ціну і відстань до центру та обрали Airbnb квартиру у 10 районі неподалік каналу Saint-Martin.

DSC00963DSC00553DSC00557DSC00564DSC00770DSC00778DSC00781

Ми прибули в аеропорт імені Шарля де Голля і до міста добиралися електричкою-метро, у якій життєрадісний музикант грав La Vie en Rose на акордеоні. Ця пісня глибоко засіла у мене в голові і стала музичним супроводом усієї відпустки. Її хотілося співати як тільки ми вийшли з підземки у місті і побачили стандартну паризьку площу з сіро-бежевими будинками і бляшаними дахами, а потім я вже її мугикала всюди з почуття радості, що ось і я нарешті тут.

DSC00559DSC00571

Париж зустрів нас спекотною літньою погодою, яка за тиждень поступово змінювалася до холодної і дощової, поки не почала нагадувати мені паризьку весну моїх фантазій.

DSC00497

У Парижі багато людей і багато красивих людей: елегантних парижанок будь-якого віку, одягнених максимально просто, але дуже витончено; неймовірно красивих чоловіків, темношкірих офісних працівників, яких ми часто бачили в метро, – стильних і дуже акуратних; колоритних людей різних національностей, одягнених в етнічний одяг. Спостерігати за людьми – одне з моїх улюблених занять, то ж тут я часто не могла відвести погляду від перехожих і всіх хотілося фотографувати.

DSC00496DSC00529DSC00705DSC00712DSC00707

МУЗЕЇ

Бути вперше у Парижі і не побувати у музеях – це не про нас. На тиждень ми запланували все по максимуму і, звісно, встигли лише декілька головних: Лувр, музей d’Orsay і de l`Orangerie, музей Родена, та музей de l’Armée. Ба більше, самі музеї виявилися такими величезними, що в якийсь момент у нас вже було передозування прекрасним і ми не могли сповна оцінити все мистецтво, яке там виставляється.

Музей de l’Armée

У цей музей ми потрапили спонтанно – були неподалік і Нікіта не міг упустити шансу. На касі ми склали з картону двокутні капелюхи як в Наполеона і в них ходили по залах з експонатами. Не очікували, що музей буде величезний, тому до закриття ми не встигли оглянути все, а також не зайшли в гробницю Наполеона. Що дуже мило – на величезній території з алеями є багато конусних кущів, у яких ховаються кролики, що там живуть.

armee2

Музеї d’Orsay і de l`Orangerie

Перед поїздкою я прочитала “Чорні водяні лілії” Мішеля Бюссі і ця книга дуже розігріла мій інтерес до картин Клода Моне. Музей de l`Orangerie має два овальні зали з вісьмома величезними полотнами “Водяних лілій”, розміщеними саме так, як задумував художник. Природнє світло, яке потрапляє зі стелі, підкреслює зображений на картинах рух світла протягом дня.

Ці картини Моне написав вже наприкінці свого життя, коли страждав від катаракти, і це його magnum opus, який він подарував державі.

orangerie collage

Музей d’Orsay розташований у приміщенні колишнього вокзалу і містить теж велику кількість картин і скульптур XIX та початку XX століття. На жаль, нам не пощастило побачити «Зоряну ніч над Роною» Вінсента ван Гога, тому що вона виставлялася у цей час в якомусь іншому музеї.

Якщо ви плануєте відвідати обидва музеї – d’Orsay та de l`Orangerie – вигідніше взяти комбінований квиток на них. Їх можна відвідати у різні дні, потрібно лиш пам’ятати, що d’Orsay закритий у понеділок, але працює довше у четвер, а de l`Orangerie закритий у вівторок.

dorsee collage

Музей Родена

Музей Родена, французького скульптора-імпресіоніста, варто відвідати хоча б заради прогулянки зеленими алеями зі скульптурами, які розташовані навколо будинку. Порівняно з іншими величезними музеями, тут все можна оглянути за годинку-півтори і ще годинку відпочивати на лавочці.

DSC00797roden collage

Louvre

На Лувр ми виділили цілий окремий день і навіть його не вистачило, щоб оглянути все. Нас лякали кілометровими чергами і я навіть не могла собі уявити наскільки ж він величезний, поки там не побувала.

Найпростіше виявилося потрапити туди. Скориставшися порадою знайомого, який там живе, ми зайшли через ТЦ Carrousel du Louvre, постояли в черзі 5 хв, купили квитки через автомати, здали речі в камеру схову і з мапою в руках вже були готові оглядати все. І ось тут з нами стався найбільший жах: натовп людей, величезні відстані між експонатами, недосконала навігація… Більшість часу ми потратили тільки на те, щоб щось знайти. Ми блукали десь з пів години (а може й більше) поки від Венери Мілоської знайшли Джоконду, і навіть її побачити зблизька не вдалося, настільки там людно. Згадувала момент у “Мрійниках”, де герої біжать пустим коридором і намагалася уявити його без людей :) До речі, з денним квитком можна виходити за межі музею, а потім повернутися, тож можна спокійно зробити перерву на обід.

DSC00911louvre collage

СОБОР ПАРИЗЬКОЇ БОГОМАТЕРІ

Собор трагічно палав за два тижні до нашого прибуття в Париж і ми застали його напів спаленим та сумним. Тим не менше, він все одно ефектний у своїй величі, навіть без дерев’яного даху. Сподіваюся, наступного разу як будемо в Парижі, собор вже буде відреставрований і нам вдасться потрапити всередину.

Пригадую, в Instagram мені завжди траплялися паризькі фото стендів з книжками, газетами та листівками і мені завжди було дуже цікаво, де саме в Парижі це є. Вже аж коли ми там побували я зрозуміла, що це на березі Сени, біля Собору. Доведеться повернутися, щоб зробити такі ж фото :)

DSC00726

 ЦВИНТАР PERE LACHAISE

Пригадуєте той епізод фільму “Париж, я люблю тебе”, де пара шукала могилу Оскара Вайльда на цвинтарі Père Lachaise? Мені ця короткометражка запам’яталася найбільше і як палка шанувальниця творчорсті Оскара ще з університетських часів, я не могла не завітати туди.

DSC00760

Атмосфера на Père Lachaise зовсім не сумна, а скоріше умиротворена і спокійна. Сам цвинтар величезний і схожий на парк – розділений на квадрати для зручності у пошуку могил відомих людей, з широкими доріжками, високими деревами та лавочками. Тут можна знайти могили Мольєра, Модільяні, Едіт Піаф, Колетт і Джима Моррісона.

DSC00761DSC00763DSC00752DSC00764

Деякі старі гробівці та могильні плити з плином часу позаростали мохом і написи на них позатиралися. На цьому цвинтарі похований далекий родич Нікіти, але нам так і не вдалося знайти його могилу.

DSC00762

САКРЕ КЕР ТА СХОДИ МОНМАРТРУ

Колись я прочитала в рекомендаціях, що до базиліки Сакре-Кер потрібно йти вранці, коли мало людей і можна побачити як сходить сонце над містом. Ми майже так і зробили.

Зі сходів базиліки Сакре Кер нам відкрився чарівний вид на ще затуманений ранковий Париж, і насидівшись досхочу, ми пішли досліджувати звивисті вулички Монмартру, спостерігали як відкриваються заклади і офіціанти розставляють стільці на терасах. Для мене сходи Монмартру були одними з символів Парижа, і я рада, що моя мрія їх побачити здійснилася вранці у сонячну погоду.

DSC00589DSC00600DSC00605DSC00608DSC00612DSC00626

БАГЕТИ, КРУАСАНИ, MACARONS ТА ІНША ЇЖА

Не було дня в Парижі, зранку в обід чи ввечері, щоб ми не зустріли перехожих місцевих з багетом в еко-торбі. Багато з них йшли й їли його на ходу, а це й не дивно – такому аромату встояти дуже важко.

Тижня в Парижі замало, щоб обходити всі топові місця з випічкою і солодким. І не завжди най-най хайповіші місця мають цей статус виправдано. Нам більше смакували еклери і випічка з поширеної мережі з лисичкою на лого – Patisserie Yann Couvreur, ніж з старої boulangerie, яка на першому місці всіх списків найкращих закладів Парижа – Du Pain et des Idées. А круасан з супермаркету Franprix за 95 євроцентів нічим не поступався дорожчим зі знаменитих пекарень.

collage3

Щодо сніданків – тут нам пощастило найбільше. Неподалік від нашого Airbnb (і коли я кажу – неподалік, я маю на увазі 20 хвилин швидкої ходьби) розташувалася кав’ярня La Fontaine de Belleville, яка стала для нас тим паризьким досвідом, за яким я так полювала: запашна кава, смачні традиційні страви та місцеві відвідувачі, з якими жартували офіціантки – задумливий письменник, який медитував над однією філіжанкою еспресо, молоді бізнесмени з лептопами, емоційні та балакучі подруги, які завітали на ранкову каву і цигарку, і, зрештою, старші чоловіки з величезними газетами, які для зручності були закладені на згині у спеціальну дерев’яну палицю-розділювачку.

Саме там ми спробували вперше (і ще двічі поверталися за ним) класичний французький сніданок oeufs à la coque – яйця зварені на рідко з хрусткими теплими тостами з кусочків білого хліба і маслом. Подавалися яйця у металевих підставках й одразу з від’єднаними шапочками, і ми не могли повірити, що щось настільки просте може смакувати так вишукано. Цей сніданок ми ще декілька місяців по приїзду додому щодня готували вранці, оскільки це найпростіший спосіб смакувати Францію, таку, як ми її бачили.

food collage 2

В якийсь момент відвідин Лувру, знесилені та голодні, ми вирішили зробити перерву на обід і вийшли у пошуках закладу з французькою кухнею. Трохи поблукавши вуличками поблизу, ми натрапили на ресторан Ellsworth, який був у моєму списку. Оскільки столика ми, звісно, не зарезервували, єдині вільні місця були за барною стійкою, які ми радо й зайняли. Обідня пропозиція складалася з супу з ракушок, риби з вареною капустою та смаженими дольками мандарин. На десерт ми отримали ванільно-шоколадне морозиво з крихтами соленого печива, з міні бізе зверху і полите кавовою пінкою.

DSC00912ellswort collage

Ну і, звісно, я не могла не спробувати одні з найвідоміших макаронів у місті, хоч їх ціна трохи кусалася і за ними треба було вистояти в черзі. Хоч я не фанат цього десерту, мені сподобалося.

macaron collage2

ЛАТИНСЬКИЙ КВАРТАЛ, МАРЕ ТА МОНПАРНАС

На ці центрові arrondissements ми виділили значно менше часу, ніж хотілося б, і якщо – коли! – ми повернемося в Париж, сподіваюся зупинимося в одному з них.

Можливо тоді вийде застати вільний столик на вулиці зранку в іконічному Cafe de Flore і без метушні посидіти за чашкою кави, прогулятися усіма вуличками, якими гуляв Хемінгуей та піднятися на вежу Монпарнас.

DSC00877DSC00885DSC00892

ЕЙФЕЛЕВА ВЕЖА ТА МАРСОВЕ ПОЛЕ

У мене було очікування, що гулятиму у Парижі, а Ейфелева вежа кокетливо вигулькуватиме на поворотах всіх вулиць, чи то навіть між будинків. Насправді ж це зовсім не так – її видно лише на декількох прилеглих вуличках. А коли ми вперше її побачили зблизька, нам все не вірилося, що ось це вона справжня, а не якась її зменшена лас-вегаська копія.

DSC00682

Але насправді з Ейфелевою вежею у нас пов’язані одні з найпрекрасніших спогадів про Париж. Скільки б я не бачила на фото чи відео мерехтіння її вогнів – вживу їх побачити зовсім не банально. А якщо скористатися порадами і спостерігати їх на Марсовому полі, сидіти разом з коханою людиною в компанії місцевих та інших захоплених туристів, пити якийсь сидр і ласувати сир, – відчуєш себе на вершині світу.

Якщо плануєте влаштувати собі такий романтичний вечір, пам’ятайте, що Ейфелева вежа мерехтить лише 5 хвилин на початку кожної години, коли звечоріє. Це безкоштовно і видовище абсолютно вартує чекання.

DSC00843

Коли ми втомлені блукали Парижем оглядаючи всі must-see місця, ми з усіх сил намагалися побачити в чому ж його магія. І ось вже майже рік після подорожі нарешті розуміємо, чому всі так ним захоплюються. Місто світла прекрасне в неспішності, туди хочеться ще і ще повертатися, сидіти на березі Сени, знаходити все нові сквери, гуляти з свіженьким багетом у білій еко-торбі, влаштовувати пікніки в ідеальній паризькій квартирі і створювати ще більше неповторних спогадів.

Всім Парижа!

DSC00719DSC00717DSC00895DSC00874DSC00882DSC00812