Чим мені запам’ятається лютий

Другий місяць року для мене завжди один з найважчих у році — бракує кольорів, сонця, натхнення, часто з’являються екзистенційні думки і нічого не хочеться робити. Не винятком, на жаль, став і цей лютий — фотографувалося на камеру вкрай мало, і переглядаючи мізер зайнятих мегабайт на карточці пам’яті, пообіцяла собі, що виправлюся у весняні місяці.

Я запам’ятаю цей лютий як місяць багатий на зустрічі, маленькі відкриття та естетичні враження.

16722817_1169201393178519_6264533273807921508_o_resized

~ Відкриття місяця ~

У аспекті культурного та естетичного задоволення, лютий перевищив мої очікування. Переважно дуже рідко потрапляю у театри, а тут так склалося, що аж двічі за це короткий місяць вийшло побувати на виставах. Спочатку у драматичному театрі завдяки моєму Н., що подарував мені квитки на омріяну “Різдвяну ніч” у Заньковецької, а потім — у театрі опери та балету з мамою на опері “Кармен”.

Звідси і моє найбільше відкриття місяця — я люблю оперу! Ніколи не думала, що можу не те, що піти на оперу, але й настільки глибоко пройнятися історією та тим як герої передавали свої почуття своїм голосом, щоб отримати від цього задоволення. Все було чудово — декорації, музика від оркестру, а найбільше я була вдячна за титри з перекладом всього, що співали артисти. Власне завдяки цьому було легко зрозуміти, що відбувається на сцені.

P

~ Нове ~

Дуже стараюся робити якомога більше нового — від слухання нової музики до переборювання своїх страхів :) У лютому я вперше стала на руки на йозі. Це було не зовсім так як прозвучало — а страшно для мене, з підтримкою, під стінкою, і під верески — але це новий досвід і нові відчуття.

~ Досягнення ~

Нарешті мої старання матимуть результат — *барабанний дріб* — я закінчила вишивати свою вишиванку! Останні кілька сантиментрів вишивала більше як пів року, але добре, що нарешті таки закінчила. Чекаю коли сорочка буде зшита і обов’язково покажу.

DSC09020

~ Фільм місяця ~  

Мене дуже вразив фільм “Jackie” з Наталі Портман. А для такого емпата як я, перегляд фільму з емоційної сторони наблизився до фактичного переживання всіх подій разом з головною героїнею. Дуже сильно, реалістично і, скажу навіть, красиво знято. Однозначно варто подивитися.

resized

~ Враження місяця ~

Вкотре переконуюся, що усе, що трапляється навколо — не просто так. Часом воно чекає потрібного часу, аби з’явитися у житті саме у той чи інший момент, і якимось магічним чином пов’язане між собою. Як от мій лютий та кіно 1987-го року “Moonstruck” з Шер у головній ролі, перегляд якого я все відтягувала. Мені не надто сподобався молодий Нік Кейдж, а от сорокарічна Шер у фільмі просто неймовірна. За цю роль, до речі, вона отримала Оскара. Можливо це прозвучить дивно, але мені вона найбільше сподобалася на початку фільму, у своєму сірому пальто вільного крою та з непофарбованим кучерявим волоссям — au naturel. Якось стильно дивилася на ній сивина і я майже розчарувалася коли під кінець фільму вона пофарбувалася. Це все показало мені іншу сторону — що навіть сивина може бути красивою, і я не дуже засмутилася, коли пару днів потому вкладаючи волосся і у себе помітила сріблясту волосину. А також, у фільмі є сцена коли головні герої відвідують оперу.

cher2_resized

~ Вдячність місяця ~

У хвилини слабкості та дівчачої вередливості (я ж уже казала, що відсутність сонця на мене погано впливає), коли мій моральний сторож все-таки давав хникаючому монстру вирватися на волю, Чіп і Дейл у образі лицаря Нікіти спішив на допомогу. Неймовірно вдячна йому за усі рази, коли доводилося pick up the slack і рятувати мене від хандри усім чим можна. Якби я таки завела банку приємних спогадів на цей рік, вона би поповнилася багатьма прекрасними моментами <3

DSC03206

~ Зустріч ~

Лютий був місяцем зустрічей. Я встигла побачитися як з багатьма своїми друзями, так і з новими мені людьми. Спілкування для мене дуже цінне і я рада, що за лютий трішки наздогнала у зустрічах з багатьма дорогими мені людьми. Та й багато речей набагато цікавіше розділяти з кимось — як от відвідини виставки старих фотографії Львова, ігри в “Каркассон”, фотографування, чи просто кавування і прогулянки містом.

~ Момент~

Перегляд наосліп вибраного фільму “Іствікські відьми” з одноголосним перекладом російською, з якого зараз так смішно, на VHS касеті у Карпатах. Мені якось дуже до вподоби такі душевні моменти, коли їх розділяють одночасно досить багато людей. І фільм не найгірший, смішний, дивний і з 80х. (І з Шер, Мішель Пфайфер та Сюзен Сарандон, яку я у цьому фільмі вперше таку молоду бачила).

За всі фото тут з Н. та зі мною велике дякую Ігорю Малицькому.

16804211_1169201183178540_3220102565511080207_o_resized16819245_1169200926511899_5660180234791480758_o_resized